Імунограма – це комплексне імунологічне дослідження, що дозволяє лікарю-імунологу перевірити імунітет, оцінити імунну систему в цілому (імунний статус). Імунний статус – це сукупність отриманих шляхом лабораторного дослідження показників, що забезпечують оцінку низки важливих параметрів імунної системи, зокрема, кількісну характеристику та оцінку функціональної активності її клітин, гуморальний імунітет, функціонування системи комплементу.
Імунограма – складне, багатокомпонентне дослідження, цим пояснюється його висока ціна та тривалість проведення – результати можна отримати через 5 днів. При інтерпретації імунограми здійснюється комплексна оцінка сукупності показників, це дуже складна задача, яку може вирішити лише лікар-імунолог. Дослідження дозволяє виявити імунодефіцитні стани та аномальну активність певних ланок імунної системи, провести диференційну діагностику різних імунних порушень, обрати оптимальну тактику їх лікування, скласти прогноз.
Імунограма: що входить в комплексне дослідження
Імунограма – це загальна назва комплексних імунологічних досліджень. Базова імунограма зазвичай включає оцінку основних показників – визначення рівня в сироватці крові сумарних імуноглобулінів класів IgA, IgG, IgM, циркулюючих імунних комплексів, С3 та С4 компонентів комплементу, а також загальний аналіз крові (ЗАК) з лейкоцитарною формулою. Розширена імунограма включає додаткові тести для повної, поглибленої оцінки імунного статусу. У лабораторії «НеоЛаб», відділення якої є в Києві та області, можна здати імунограму, що включає такий перелік досліджень:
ЗАК – важливою для перевірки імунітету складовою цього аналізу є лейкоцитарна формула, підрахунок кількості різних типів лейкоцитів у одиниці об’єму та оцінка їх відсоткового співвідношення. Лейкоцити – це клітини крові, що забезпечують боротьбу з інфекціями, вони поділяються на 5 типів (лімфоцити, моноцити, нейтрофіли, еозинофіли, базофіли), кожен зі своєю функцією;
іммунофенотипування лімфоцитів, розгорнута оцінка їх клітинного складу, визначення вмісту основних популяцій та субпопуляцій, а саме Т-лімфоцитів, що забезпечують Т-клітинну ланку імунітету (Т-хелперів, Т-супресорів, Т-цитотоксичних клітин), В-лімфоцитів, що забезпечують гуморальний імунітет, та NK-клітин (натуральних кілерів), що знищують пухлинні та інфіковані клітини;
розрахунок імунорегуляторного індексу (співвідношення Т-хелперів до Т-супресорів). У нормі це співвідношення складає 1,5-2,5, збільшення чи зменшення цього показника вказує на різні патологічні стани;
визначення вмісту імуноглобулінів класів IgA, IgM,IgG – аналіз крові на імунітет, що забезпечують сироваткові антитіла (гуморальний), важливий інструмент діагностики різних імунодефіцитних станів (селективних і тотальних імунодефіцитів);
визначення вмісту великих, середніх і дрібних ЦІК – циркулюючих імунних комплексів, що утворюються при взаємодії антитіл з антигенами. При надмірному утворенні та недостатньо активному виведенні можуть накопичуватись у тканинах, викликати аутоімунне запалення, гіперчутливість III типу;
оцінка вмісту компонентів комплементу С3, С4. Система комплементу – це каскад з 20-ти ферментів плазми крові, що при взаємодії антигену з антитілом запускають імунну реакцію. Ці ферменти (білкові сполуки) називаються компонентами комплементу. Для оцінки функціональної цілісності системи комплементу та виявлення її порушень найінформативнішими є показники компонентів С3 та С4.
Показання до аналізу крові на імунітет
Комплексне імунологічне дослідження (імунограму) рекомендується пройти людям із захворюваннями, симптомами, що вказують на наявність будь-якого з імунопатологічних синдромів:
інфекційного – часті ГРВІ (у дітей – більше 5-6 раз на рік, у дорослих, крім людей похилого віку – більше 3), хронічні інфекції ЛОР-органів, бактеріальні та грибкові шкірні інфекційні захворювання, урогенітальні інфекції, рецидивуючий герпес, хронічна діарея незрозумілого походження, тривале підвищення температури, генералізовані інфекції;
аутоімунного – системні захворювання сполучної тканини, ревматоїдний артрит, аутоімунний тиреоїдит та інші аутоімунні патології;
імунопроліферативного – безболісне збільшення лімфовузлів, збільшення селезінки, іноді – печінки, безпричинна втрата ваги, підвищена втомлюваність, надмірне потовиділення, емоційна лабільність.
Дітям імунограму найчастіше призначають для з’ясування причини частих, тривалих, рецидивуючих захворювань. Також це дослідження рекомендоване дітям з підвищеним ризиком спадкових аутоімунних захворювань з метою їх ранньої діагностики.
Імунограма може виконуватись з метою первинної діагностики, моніторингу пацієнтів з імунопатологічними синдромами, оцінки ефективності лікування. Найбільш інформативною є оцінка імунного статусу в динаміці, тому зазвичай пацієнту призначають повторні імунограми. Також це дослідження є важливою складовою обстеження пацієнта перед трансплантацією органів і після таких операцій.
Правила підготовки до аналізу на імунітет
Кров на імунограму не рекомендується здавати при гострих інфекційних захворюваннях, у фазі загострення алергії, хронічних інфекційних та аутоімунних захворювань, бо ці стани суттєво впливають на показники імунного статусу.
протягом доби перед забором крові виключити вживання алкоголю, фізичне й емоційне перенапруження, за погодженням з лікарем повністю відмінити прийом медикаментів;
утримуватись від прийому їжі протягом 12 годин (дитині 1-5 років – протягом 2-3 годин, до року – 30-40 хвилин), можна пити чисту воду без газу;