Антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ)

Час виконання 1 день
Матеріал Венозна кров
Синоніми Антитіла до ТГ, АТТГ, антиТГ, Anti-thyroglobulin Autoantibodies, Thyroglobulin Antibodies, Tg Autoantibody, TgAb, Anti-Tg Ab, ATG
Маркер Маркер аутоімунних патологій щитовидної залози
Вид забору Забір венозної крові одноразовими стерильними системами
Метод дослідження Імунохемілюмінесцентний аналіз
Діапазон вимірювань 10-4000 МО/мл
Хто призначає дослідження Ендокринолог, лікар загальної практики (сімейний лікар, терапевт, педіатр), акушер-гінеколог, онколог, хірург

Аналіз на антитіла до тиреоглобуліну (АТ до ТГ) входить до тиреоїдної панелі та дозволяє виявити в крові специфічні антитіла до прогормону щитоподібної залози.

Загальна інформація

Тиреоглобулін (ТГ) – глікопептид, що виробляється клітинами щитовидної залози (нормальними та раковими) та є попередником її гормонів трийодтироніну (Т3) та тироксину (Т4). Іноді імунна система сприймає його як антиген, тоді лімфоцити виробляють специфічні білки, що атакують фолікулярні клітини щитоподібної залози, де накопичується цей прогормон та синтезуються гормони. Ці білки називаються антитілами до тиреоглобуліну, їх можна виявити у крові при лабораторному дослідженні. Аутоантитіла до тиреоглобуліну можуть блокувати його функцію та пригнічувати синтез тиреоїдних гормонів або, навпаки, стимулювати активність фолікулярних клітин і провокувати гіпертиреоз. АТТГ викликають запалення щитовидної залози (тиреоїдит), а також можуть атакувати сполучні тканини очниці та очних м’язів, провокувати розвиток тиреотоксичної офтальмопатії, при якій відбуваються зміни тканин очниці.

Підвищений рівень антитіл до тиреоглобуліну виявляється переважно в крові пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози:

• у 70% пацієнтів з гіпотиреозом (функціональною недостатністю щитовидної залози, що часто є наслідком її аутоімунного ураження);
• у 40-70% людей з хронічним тиреоїдитом;
• у 40% хворих на дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба);
• антитіла до тиреоглобуліну при раку щитовидної залози виявляють у 15-20% пацієнтів;
• можливе також їх виявлення у пацієнтів з іншими аутоімунними захворюваннями без ураження щитовидної залози.

Що показує аналіз на антитіла до тиреоглобуліну

Аналіз на антитіла до тиреоглобуліну дозволяє виявити перевищення норми їх концентрації в крові. В комплексі з іншими аналізами та обстеженнями він допомагає:

• виявити аутоімунні захворювання щитоподібної залози;
• оцінити ризик її ураження при інших аутоімунних патологіях;
• оцінити ризик захворювання щитовидної залози у дитини, народженої жінкою з ендокринною патологією;
• контролювати стан пацієнта після видалення щитовидної залози (тиреоїдектомії), виявляти рецидиви раку (в комплексі з аналізом на тиреоглобулін, ціна такого комплексного дослідження вище);
• оцінити ризик розвитку ятрогенних патологій щитовидної залози внаслідок лікування деякими препаратами.

Показання до призначення аналізу на АТ до ТГ

Аналіз на антитіла до тиреоглобуліну може призначатися в складі комплексного обстеження:

• при виявленому під час огляду ендокринолога або на УЗД збільшенні щитовидної залози, зміни її структури;
• при ознаках тиреотоксичної офтальмопатії (випинання та почервоніння очей, набряк повік, порушення зору);
• при наявності інших ознак, що дозволяють запідозрити зниження функції щитовидної залози або її гіперфункцію;
• після лікування диференційованого раку щитовидної залози (спільно з аналізом на ТГ);
• жінкам з аутоімунними патологіями – на початку вагітності та перед пологами;
• при порушеннях репродуктивної функції у жінок, що можуть бути пов’язані з впливом аутоантитіл;
• перед призначенням лікування препаратами, що мають побічний вплив на щитовидну залозу (препарати літію, інтерферону, аміодарон).

Правила підготовки до аналізу на анти-ТГ

1. Аналіз здається натщесерце, можна пити воду.
2. Протягом 30 хвилин до забору крові не можна курити.
3. Жінкам бажано відмінити прийом оральних контрацептивів або необхідно повідомити про їх прийом спеціаліста, що буде здійснювати розшифровку – ці препарати можуть викликати підвищення рівня АТТГ.

Норма антитіл до тиреоглобуліну в крові

Норма АТТГ: 0 – 115 МО/мл (IU/mL). Результат аналізу надається у формі кількісної оцінки, але рівень підвищення титру антитіл до ТГ не корелює з активністю аутоімунного процесу. Тому незначно підвищені чи дуже високі антитіла до тиреоглобуліну мають однакове діагностичне значення. Нижня границя норми – 0, тому формулювання «антитіла до тиреоглобуліну нижче норми» є некоректним.

Інтерпретація результатів аналізу на АТТГ

Високий рівень антитіл до тиреоглобуліну може бути пов’язаний з такими захворюваннями:

• деякі види та форми тиреоїдиту – хронічний та підгострий, тиреоїдит Хашимото, гранулематозний;
• дифузний токсичний зоб;
• нетоксичний вузловий зоб;
• ідіопатична мікседема;
• первинний гіпотиреоїдизм;
• рак щитовидної залози;
• генетичні захворювання, пов’язані з високим ризиком аутоімунних тиреоїдитів;
• інші аутоімунні патології.

Якщо високі антитіла до ТГ виявляють в крові вагітної, дитина з моменту народження має спостерігатись у ендокринолога як пацієнти групи ризику патологій щитовидної залози.

Незначно підвищений рівень антитіл до тиреоглобуліну не завжди є ознакою якоїсь патології, такий показник може бути пов’язаним з індивідуальними особливостями організму (переважно у жінок похилого віку).

Так само низький (в межах норми) рівень антитіл до тиреоглобуліну не дозволяє однозначно виключити наявність аутоімунних патологій. Результат може бути хибнонегативним. Необхідно враховувати такі фактори:

• у деяких пацієнтів антитіла до ТГ виробляються тільки лімфоцитами щитовидної залози та не виявляються в крові;
• якщо у крові утворюються зв’язані комплекси тиреоглобулін-антитіло, АТТГ при аналізі не виявляються;
• при аутоімунних захворюваннях ЩЗ в організмі можуть вироблятися антитіла до інших антигенів щитовидної залози, а до ТГ – ні;
• при наявності аутоімунних захворювань ЩЗ у дітей АТТГ виявляються значно рідше, ніж у дорослих.

Інтерпретація комплексних аналізів ТГ+АТТГ (моніторинг пацієнтів після лікування раку ЩЗ):

• тиреоглобулін вище норми (незалежно від рівня АТТГ) – рецидив;
• тиреоглобулін нормальний, але антитіла до нього підвищені –висока імовірність рецидиву (антитіла перешкоджають визначенню реального рівня ТГ в крові та призводять до отримання хибнонегативного результату);
• тиреоглобулін низький (не визначається), АТТГ в нормі – висока імовірність одужання, відсутності рецидиву.

Можливі причини підвищення АТТГ різноманітні, тому ізольовані результати аналізу на антитіла до тиреоглобуліну не є підставою для постановки діагнозу. Необхідно враховувати клінічну симптоматику, результати інших обстежень і ще деякі фактори. Коректну розшифровку результатів аналізу на АТ до ТГ може здійснити тільки лікар, а здати цей аналіз ви можете в одному з відділень лабораторії Neolab (Київ, Біла Церква, Буча, Ірпінь).