ІПСШ – так скорочено називають групу інфекційних хвороб, що передаються переважно під час статевих контактів.
Проблема давня, та досі залишається поширеною та актуальною: зокрема, щодня у світі реєструють понад 1 мільйон нових захворювань на такі інфекцій. Справжня ж кількість хворих невідома, оскільки ці хвороби часто схильні до безсимптомного перебігу, малопомітного для самої людини. Це – одна з причин такої поширеності ІПСШ: хворі самі не знають про свій стан та інфікують статевих партнерів. Другий момент – стигма щодо таких хвороб, яка й досі лишається. Навіть відчувши симптоми, багато хто уникає звернення по кваліфіковану допомогу, прагне лікуватися за порадами від інших людей. Найчастіше це призводить до хронізації хвороби та розвитку в збудників стійкості до ліків.
Водночас сучасна лабораторна діагностика допомагає швидко, надійно й конфіденційно довідатися про свій статус щодо ІПСШ та лікуватися обґрунтовано, патогенетично, з контролем одужання наприкінці лікувального курсу.
Що таке ІПСШ
Інфекції, що передаються статевим шляхом, мають особливість: вони переважно передаються під час незахищених статевих контактів.
Поширюються ІПСШ під час будь-якого сексу: вагінального, анального, орального, навіть петинг створює ризики зараження (тому за ними закріпилася інша назва - венеричні захворювання). Деякі з хвороб можуть передаватися і поза сексом, однак найбільш актуальний для них шлях – тісний інтимний контакт між хворою та здоровою людиною.
Збудники ІПСШ спричиняють понад 30 різних статевих інфекцій і вони є практично серед усіх груп мікроорганізмів. Універсального лікарського засобу, ефективного проти всіх патогенів, звісно, не існує, ліки треба підбирати окремо для кожного випадку.
Симптоми ІПСШ: на що звернути увагу
Інфекції, що передаються статевим шляхом, природно, найчастіше вражають саме репродуктивні органи людини, в результаті чого розвивається запалення з характерними симптомами:
- аномальні виділення зі статевих шляхів;
- свербіж, біль, печіння у зоні геніталій;
- дискомфорт та біль під час сечовипускання;
- неприємні відчуття в сексі (диспареунія);
- висипання на шкірі паху чи на інших ділянках тіла.
Симптоми ІПСШ залежать від вхідних воріт інфекції. Зараження під час традиційних генітальних контактів найчастіше призводить до уретриту, простатиту та орхоепідидиміту в чоловіків, до циститу, кольпіту, цервіциту та аднекситу в жінок. Інфекція після анального сексу проявляється проктитом, наслідком оральних стосунків буває стоматит, тонзиліт тощо.
Така мімікрія інфекцій, що передаються статевим шляхом, є однією з причин їхньої поширеності. Та головне значення має прихований перебіг інфекцій: деякі хвороби практично не дають відчутних симптомів, пацієнти дізнаються про ІПСШ уже тоді, коли стикаються з їхніми наслідками.
ЦИТАТА ЛІКАРЯ
Нестандартні форми сексу дуже дошкуляють, оскільки інфекція набуває аномального перебігу. Зокрема, інфікування під час оральних контактів може давати клінічну картину ГРЗ. Замість того щоб звернутися до спеціаліста, люди записуються до ЛОРа і тривало лікують горло з нестійким ефектом. І саме своєчасний аналіз на ІПСШ може відіграти вирішальну роль в одужанні людини та в захисті близьких пацієнта.
Які бувають ІПСШ
Серед збудників таких інфекцій є віруси, бактерії, найпростіші та внутрішньоклітинні паразити, що зумовлює їхню поширеність та складнощі в лікуванні без адекватної діагностики.
Найактуальніші інфекції, що передаються статевим шляхом, викладені в таблиці:
Інфекція | Тип збудника | Короткий опис |
Хламідіоз | Внутрішньоклітинна бактерія | Найпоширеніша бактеріальна ІПСШ, збудник – Chlamydia trachomatis |
Гонорея | Бактерія | Спричиняється гонококами Neisseria gonorrhoeae, друга за частотою бактеріальна ІПСШ |
Сифіліс | Бактерія | Збудник – Treponema pallidum, класична ІПСШ із системними ускладненнями |
Генітальний герпес | Вірус | Спричиняють віруси HSV–1 або HSV–2, роль HSV–1 зростає |
Трихомоніаз | Найпростіші | Спричиняється Trichomonas vaginalis, найпоширеніша невірусна ІПСШ |
Mycoplasma genitalium | Бактерія | Емерджентний збудник негонококового уретриту та цервіциту |
Додаткові складнощі створюють мікст-інфекції, коли людину вразили одразу кілька різних збудників (наприклад, поєднання гонококів та хламідій виявляють у 10–40 % чоловіків та у 30–60 % жінок, хворих на інфекції). Вилікувати такі комбіновані види ІПСШ без лабораторної діагностики вкрай складно.
Коли потрібне обстеження на ІПСШ
Поява будь-яких симптомів із боку статевих органів – безперечна ознака, що потрібно обстежитися та встановити причину цих явищ. Однак інфекції, що передаються статевим шляхом, небезпечні не лише безсимптомним перебігом. Хворі люди стають заразними для партнерів уже в інкубаційному періоді, коли жодних симптомів взагалі чекати не варто.
З огляду на це, підстави для обстеження на ІПСШ можуть бути такими:
- початок стосунків із новим партнером;
- випадковий сексуальний контакт без презерватива;
- етап планування вагітності;
- виявлення венеричної хвороби в партнера;
- регулярний скринінг усім, хто живе активним статевим життям, не рідше ніж щороку.
Сучасні лабораторії надають послуги з діагностики ІПСШ за бажанням самої людини. Але краще, якщо направлення на обстеження зробить фахівець: це зробить аналіз найбільш інформативним та клінічно корисним для самих пацієнтів.
Які аналізи здають на ІПСШ
Збудники ІПСШ чинять на організм різний вплив, тому для діагностики таких інфекцій проводяться і різні обстеження. Вибір конкретного методу залежить від імовірного збудника, локалізації інфекції та клінічної ситуації.
Методика | Що досліджують | Діагностична цінність |
ПЛР на предмет генетичного матеріалу збудників | Мазок, кров, виділення тощо | Найчутливіший метод для бактеріальних і частини інших ІПСШ |
Імунологічні методики (серологія) | Аналізи крові на предмет антитіл, антигенів окремих збудників | Насамперед для сифілісу та вірусних інфекцій |
Мікроскопія мазка | Виділення, зішкріб, відбиток з урогенітальних, ректальних або фарингеальних зразків | Визначають локалізацію ІПСШ. Метод допоміжний, поступається молекулярним тестам за чутливістю |
На якість результатів критично впливає підготовка до аналізів. Які саме заходи потрібні – залежить від очікуваного методу діагностики. Мазок та зішкріб вимагають 2–3 доби утриматися від сексу та не робити жодних місцевих процедур (спринцювання, інстиляцій в уретру, мазей на шкіру і т.і.).
Для аналізів крові (ІФА, ПЛР тощо) береться венозна кров, тому в лабораторію треба приходити натще. Більш детально про підготовку зазвичай розповідає лікар, який направляє людину на обстеження – венеролог, уролог, дерматолог, гінеколог.
Профілактика ІПСШ
Найкращий спосіб вберегтися від інфекцій, що передаються статевим шляхом та їхніх наслідків – це уникати ситуацій, що створюють ризик зараження:
- з новим партнером завжди практикувати захищений секс у будь-якій формі;
- проходити регулярні обстеження на предмет венеричних та гемотрансмісивних інфекцій;
- підтримувати атмосферу відвертості із сексуальним партнером чи партнерами;
- завчасно вакцинуватися від вакцинокерованих ІПСШ (наприклад – папіломавірусів);
Обов’язково треба здати аналізи парі, яка планує вагітність ще до початку спроб зачати дитину.
ЦИТАТА ЛІКАРЯ
Найбільш ефективним методом профілактики ІПСШ вважаються жіночі або чоловічі презервативи. Вони мають практично 99 % ефективності щодо передачі збудників венеричних хвороб, однак цей захист не абсолютний. Тому щорічне лабораторне обстеження буде доцільне практично для всіх. Для людей, що дотримуються вільного статевого життя, скринінг треба проходити значно частіше.
Заключення
Проблему ІПСШ не можна ігнорувати, адже ризик інфікуватися є практично під час кожного епізоду незахищеного (часом – і захищеного сексу). Малосимптомний перебіг цих інфекцій сприяє їхньому поширенню і створює серйозні ризики для самих хворих та їхніх партнерів. Натомість завадити наслідкам інфекцій, що передаються статевим шляхом, не так складно: якісна лабораторна діагностика допоможе виявити будь-які венеричні захворювання. Або спростує їх, що дає спокій і за себе, і за партнера.
Перевірити свій статус щодо ІПСШ можна у NeoLab, де аналізи робляться в конфіденційному форматі, із використанням сучасних лабораторних методів та з базовою розшифровкою результатів.
