Спіралеподібні бактерії хелікобактера в шлунку людей знаходили ще в ХІХ сторіччі, але про їхню роль у розвитку хвороб ШКТ дізналися лише наприкінці ХХ століття. І наразі саме хелікобактерна інфекція вважається головним чинником, що провокує розвиток гастритів, дуоденітів, виразки шлунка. Також доведено, що мікроорганізм збільшує ризик виникнення пухлин травного тракту.
Інфекція хронічна, має прихований перебіг, через що дуже поширена серед людей: за підрахунками, хелікобактером інфіковано практично половина людства. І багато хто навіть не здогадується, що перебуває в групі ризику.
Хелікобактер пілорі: що це за бактерія і чому вона небезпечна?
Helicobacter pylori (H. pylori, хелікобактер пілорі) – це бактерія, яка пристосувалася до кислого середовища. Для свого захисту вона виділяє фермент уреазу, який перетворює в шлунку сечовину на аміак, який має лужні властивості й зменшує кислотність шлункового соку навколо себе. Коли бактерій небагато, цей вплив не відчувається. Проте зі збільшенням кількості хелікобактера ситуація змінюється.
Бактеріальна маса синтезує багато аміаку, ділянки залужування слизової стають великими, втрачають стійкість до соляної кислоти, руйнуються нею.
Виробляє хелікобактер і інші фактори патогенності. Найбільш критичні з них:
- фермент муциназа, який руйнує захисний слизовий шар і дає бактерії змогу заглибитися в оболонку;
- цитотоксичні протеїни VacA та CagA – вони згубно впливають на епітеліальні клітини, які мають синтезувати слиз, розвивається запалення.
Цитата лікаря
Хелікобактер – це бактерія, яка чинить комбінований патогенний вплив за кількома механізмами. Унаслідок цього руйнується захисний шар слизової шлунка, виникають передумови для розвитку хронічного запалення, яке загрожує не лише травному тракту, а й усьому організму. Зокрема, є дані, що хелікобактерна інфекція збільшує ризик розвитку лімфом. А виразкова хвороба – небезпека кровотеч, деформації та перфорації шлунка.
Якими шляхами хелікобактер пілорі проникає в організм людини?
Єдиний механізм зараження – пероральний, а джерело інфекції – заражена людина. Відповідь на питання, чому ж у світі стільки носіїв і звідки береться хелікобактер у людей, викладемо в списку шляхів зараження:
- родинно-побутовий (носій забруднює предмети побуту);
- через забруднені руки (бактерія виділяється з калом);
- контактний, під час, скажімо, поцілунків;
- мікроби лишаються на недостатньо вимитому посуді;
- через продукти харчування;
- внаслідок слабких режимів стерилізації ендоскопа для ФЕГДС.
Існує також версія, що поширенню хелікобактер пілорі сприяє питна вода, заражена цими бактеріями.
Щодо того, як можна заразитися хелікобактером у дитячому віці: часто винуватцями стають матері. Облизування соски перед тим, як дати її немовляті наражає малюка на ризик, згадаємо про масштаби поширення збудників серед людей.
Які симптоми вказують на зараження хелікобактер пілорі?
Потрапивши в шлунок, мікроорганізм за допомогою своїх ферментів розчиняє густий захисний шар на слизовій оболонці й занурюється в нього. Якщо людина отримала небагато бактерій, вона стає носієм, патогени неквапливо розмножуються, не завдаючи суттєвої шкоди.
Симптоми хелікобактера на цьому етапі неспецифічні:
- регулярна печія;
- здуття живота;
- болісні відчуття в епігастрії;
- епізоди нудоти, блювоти та інші диспептичні явища;
- діарея, яка змінюється закрепами;
- відрижка, важкість у шлунку.
Тобто бактерія хелікобактера дає симптоми, ніби «щось із травленням», людина починає шукати дієти, приймати різноманітні пігулки, пити трави тощо. Ефект таких заходів, якщо і є, то нетривалий. Часто буває навпаки: необдумане самолікування ще більше послаблює опір організму й бактерії швидко набувають «критичної маси» з розвитком виразки.
Наразі діагностика інфекції суттєво вдосконалилася і не потребує серйозних зусиль від пацієнтів, дізнатися, чи присутній мікроб в організмі можна за кілька годин.
Як виявляють хелікобактер пілорі: огляд сучасних методів діагностики
Специфічних симптомів чи ознак, які прямо вказують на присутність хелікобактеру пілорі, просто немає. Проте сучасна лабораторна служба швидко та точно виявляє інфікування цими небезпечними бактеріями.
Доказову базу в клінічній практиці мають такі методики діагностики хелікобактер пілорі:
- виявлення в калі антигенів, специфічних для Helicobacter pylori чутливим методом полімеразно-ланцюгової реакції;
- аналізи крові на антитіла (IgA, IgM, IgG) до збудника – аналіз, за яким приблизно можна визначити давність інфекції;
- біопсія та аналіз фрагменту слизової оболонки шлунку, отриманого під час ФЕГДС.
Також застосовуються уреазні тести (показники особливого ізотопу діоксиду вуглецю) в повітрі, що видихає людина). Вони потребують громіздкого обладнання, тому цей підхід поступається сучасним лабораторним методикам, за якими інколи можна встановити, звідки і від чого береться хелікобактер у конкретного пацієнта.
Які методи та схеми лікування застосовують при інфекції хелікобактер пілорі?
Стійкість бактерії до кислоти не перешкоджає ефективності сучасних лікарських засобів, більше труднощів створює стійкість інфекції до протимікробних заходів. Щоб досягти мети – повного знищення збудників (ерадикації),- було розроблено кілька методик, як лікувати хелікобактер пілорі. Викладемо їх у таблиці:
Назва схеми | Склад препаратів (комбінація) | Коли призначається |
Стандартна потрійна терапія | Інгібітори протонної помпи (ІПП) + Амоксицилін + Кларитроміцин | Класична схема, яку призначають пацієнтам із уперше діагностованою хелікобактерною інфекцією, якщо в регіоні низький рівень стійкості бактерії до кларитроміцину. |
Квадротерапія з вісмутом | ІПП + Препарат вісмуту + Тетрациклін + Метронідазол | Застосовується, як стартова терапія в регіонах із високою стійкістю до кларитроміцину, або як друга спроба, якщо курс потрійної терапії не приніс результату. |
Альтернативна схема | ІПП + Амоксицилін + Кларитроміцин + Метронідазол | Пацієнт приймає одразу три антибіотики разом зі знижувачем кислотності. |
Терапія порятунку (з левофлоксацином) | ІПП + Амоксицилін + Левофлоксацин (або препарат вісмуту замість амоксициліну) | Застосовується, якщо класичні схеми виявилися неефективними. |
На жаль, неконтрольоване застосування протимікробних засобів сприяє розвитку стійкості Helicobacter pylori до ліків. Тому обираючи, чим лікувати хелікобактер пілорі, лікарі часто вдаються до індивідуалізованих схем.
Наприкінці курсу обов’язково треба перевірити, чи вдалося досягнути ерадикації збудників. Для цього також проводиться лабораторне обстеження: норма – відсутність H. pylori.
Ефективні способи профілактики інфекції хелікобактер пілорі
У реальному суспільному житті неможливо уникнути контакту із безсимптомними носіями H. pylori. Проте можна зменшити ризик зараження, якщо дотримуватися таких рекомендацій:
- відповідально ставитися до особистої гігієни, мити та знезаражувати руки;
- для пиття брати виключно чисту воду з безпечних джерел, кип’ятити її;
- страви мають бути термічно оброблені, не харчуватися в сумнівних закладах;
- двічі на добу чистити зуби, адже мікроби здатні колонізувати ротову порожнину;
- періодично проходити обстеження на хелікобактер.
Особливо потребують обстежень люди з групи ризику: ті, хто часто приймає нестероїдні протизапальні засоби та ті, у чиїх родинах були випадки раку шлунка, лімфоми, виразкова хвороба.
Підсумок: що важливо пам’ятати про хелікобактер пілорі і як із нею боротися?
Від зараження хелікобактером сьогодні не застрахований ніхто, це серйозна медична проблема, небезпечна виразками, онкологічними процесами. З огляду на поширеність та легкість передачі збудника, треба чітко розуміти, що таке хелікобактер, які симптоми вказують на його активне розмноження. Регулярна диспепсія, печія, дискомфорт у животі та інші проблеми з травленням не можна ігнорувати. Необхідно обстежитися та підтвердити або спростувати інфікування.
Раннє виявлення збудників є запорукою успішного одужання. Але за умови, що лікування проводить компетентний спеціаліст, а після курсу було отримано лабораторне підтвердження ерадикації. У сучасних умовах ці заходи цілком доступні.
